Від народження Шахнур Варенаг Азнавурян з юного віку мріяв стати артистом. Найвідоміша французька співачка Едіт Піаф стала його наставницею й найкращою подругою. Завдяки своїм життєвим пісням Азнавур став справжнім символом Франції. З нагоди сторіччя артиста на його батьківщині створено біографічний фільм — «Месьє Азнавур». Режисерами стрічки виступили Мехді Ідір та Ґран Кор Маляд. А благословення на зйомки дав сам Азнавур ще за життя. 12 грудня ця стрічка вийшла в український прокат. Тож вітчизняний глядач також має можливість подивитись історію життя легендарного Азнавура й почути його найкращі пісні.
З нагоди виходу фільму «Месьє Азнавур» в український прокат Viva! публікує перелік із десяти найвідоміших пісень артиста.
Yesterday, When I Was Youn» (Hier Encore)
Азнавурові було лише 40 років, коли він написав цю ностальгійну пісню-сповідь про молодість — шансон, що вражаюче передає усвідомлення марнування власного потенціалу.
Французькою мовою пісня називалася Hier Encore, але сам Азнавур завжди вважав, що англійська версія, написана у співпраці з Гербертом Кретцмером, автором текстів до Les Misérables, є більш поетичною.
Вона починається оптимістично: «Вчора, коли я був молодий, смак життя був солодким, як дощ на моєму язику», але стає дедалі сумнішою, підводячи до фіналу: «Є так багато пісень у мені, які не будуть заспівані... Настав час розплатитися за вчора, коли я був молодий».
У США пісня стала хітом завдяки кантрі-співаку Рою Кларку. Бінг Кросбі, Енді Вільямс, Ширлі Бессі та Дасті Спрінгфілд також записали свої кавер-версії.
What Makes A Man (Comme Ils Disent)
Скандальна на свій час балада зворушливо змальовує життя самотнього гея в 1970-х роках, його тісний зв’язок із матір’ю та ночі, проведені у паризьких нічних клубах, де він перевтілювався в образи жіночих зірок.
Азнавур написав її, щоб привернути увагу до «особливих проблем, з якими стикалися мої друзі-геї», як він сам колись сказав. «Я бачив, що для них усе було інакше, що вони були відкинуті суспільством», — згадував він.
«Ця пісня досі заборонена в деяких неосвічених країнах», — сказав він в інтерв’ю канадському виданню The Star у 2014 році. «25 років тому я виконав її в прайм-тайм на шоу Джонні Карсона в Америці. Це викликало невдоволення, але я отримав багато листів із вдячністю», — згадував співак.
Après l'Amour
Ця пісня розказує про пару, що лежить разом у ліжку після кохання. «Загорнувшись у зім’яті простирадла, ми залишаємося сплетеними разом», — співає Азнавур. Пісня увійшла до мініальбому 1955 року Interdit Aux Moins de 16 Ans («Заборонено для осіб до 16 років»), але була знята з радіоефіру французьким урядом. Однак після зняття заборони в кінці 1960-х років вона стала однією з найулюбленіших композицій Азнавура.
She (Tous Les Visages De L'amour)
Композиція She стала найбільшим хітом Азнавура у Великій Британії. Пісня була написана як головна тема для серіалу BBC 1974 року The Seven Faces of Women. Вона мала об’єднати сім окремих історій серіалу, кожна з яких зображала сучасних жінок на різних етапах життя, — саме тому жінка, про яку співає Азнавур, залишається без імені.
Спочатку продюсери хотіли, щоб пісню записала Марлен Дітріх, але автор текстів Герберт Кретцмер (Les Misérables) наполіг, щоб це був Азнавур.
Пісня трималася на першій сходинці хіт-парадів чотири тижні у Великій Британії. У Франції вона йшла до успіху трохи довше, тому She у французькій мові нагадувало сленгове некультурне слово.
You've Let Yourself Go (Tu T'Laisses Aller)
«Я дивлюся на тебе у відчаї й бачу твою матір, що стоїть переді мною», — співає тричі одружений Азнавур, з невдоволенням відзначаючи, як його партнерка старіє й втрачає привабливість.
Проте пісня You've Let Yourself Go не є автобіографічною. Її натхненням став фільм La Poison — чорна сатира, в якій чоловік уникає покарання за вбивство своєї непривабливої, алкоголічної дружини, навіть визнавши свою провину в суді.
«У фільмах є багато чудових ідей. І багато поганих теж», — казав Азнавур.
La Boheme
Це фірмова пісня Азнавура. Вона переносить слухачів у Монмартр Тулуз-Лотрека — місце, де художники рідко могли дозволити собі поїсти, але де було достатньо місця мистецтву та коханню. Це ода простішим часам і водночас жалоба за втраченою молодістю.
Популярність пісні була настільки великою, що Азнавур записав її версії італійською, іспанською, португальською, англійською та німецькою мовами. Він виконував її майже на всіх своїх концертах, часто використовуючи хустинку як імпровізовану ганчірку художника, символічно доторкаючись до невидимого полотна, поки співав. Коли він кидав хустинку на підлогу, серед публіки завжди розпочиналася боротьба за те, щоб її забрати.
Emmenez-moi
Пісня Emmenez-moi, написана Шарлем Азнавуром у 1967 році, стала однією з його найулюбленіших і знакових композицій. У цій пісні Азнавур розповідає історію мрійника, який прагне втекти від сірості повсякденного життя та віднайти щастя в далеких екзотичних краях. З її меланхолійними нотами та одночасно піднесеним ритмом, Emmenez-moi передає почуття надії та спраги до свободи й пригод. Слова «Заберіть мене до краю землі» стали символом пошуку кращого життя. Пісня здобула величезну популярність і стала невід’ємною частиною репертуару Азнавура, підкорюючи слухачів у всьому світі своєю щирістю та емоційністю.
For Me... Formidable
For Me… Formidable — це приклад гумористичної пісні Шарля Азнавура, де музика сама по собі стає частиною жарту. Вона грає з кліше любовних пісень і водночас обігрує схожості й відмінності між французькою та англійською мовами. Обидві мають прикметники із закінченням -able, хоча їхнє значення часто дещо різниться. На початку здається, що пісня звучить англійською, але з’ясовується, що це лише кілька фраз, а слова з -able слугують перехідними містками між мовами. Якщо розуміти лише англійський текст, пісня виглядає як перелік добрих якостей коханої людини, а приспів — це захоплене зізнання в любові, схоже на кульмінаційний момент у музичних номерах кінофільмів, де мелодія піднімається від куплету до емоційного апогею у приспіві.
Les Comédiens
Пісня Les Comédiens Шарля Азнавура, написана в 1962 році, є святом театрального мистецтва та життя акторів, сповненого пристрасті, драми та невтомного руху. У ній Азнавур малює яскравий образ мандрівних комедіантів, які їдуть з міста в місто, несучи із собою магію сцени. З її запальною мелодією та бадьорим ритмом пісня прославляє невтомну працю артистів, які дарують глядачам радість і емоції, незважаючи на власні труднощі. Les Comédiens швидко стала популярною у Франції та за її межами, увійшовши до репертуару Азнавура як одна з його найбільш енергійних і життєрадісних композицій.
Non, Je N’ai Rien Oublié
Non, je n’ai rien oublié — це пісня про зустріч із втраченим коханим і ті почуття ностальгії, які вона викликає. Вона говорить про солодкі спогади, сварки та розрив. У пісні Азнавур запевняє, що нічого не забув і намагається відновити втрачені стосунки. Це емоційне повернення до минулого, де кожен момент з коханою людиною залишився живим у його пам’яті.
Безумовно, світ не забуде Шарля Азнавура і музику, яку він подарував своїй аудиторії. Ця пісня також стала головною у 24-му французькому студійному альбомі 1971 року.
Фото: кадри з фільму «Месьє Азнавур», пресслужба «Артхаус Трафік»
